- винуватити
- -а́чу, -а́тиш, недок., наказ. сп. винува́ть; перех.Вважати кого-небудь винним, висловлювати впевненість у чиїйсь вині, провині.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
винуватити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
звинувачувати — звинуватити (кого в чому уважати кого н. винним у чомусь), винити (кого за що, у чому); винуватити (перев. без додатка), інкримінувати (кому що); приписувати, приписати, пришивати, пришити (перев. безпідставно) … Словник синонімів української мови